Час братись за вишиванку

«Йой!» – бойовий клич жіночої тривоги! Універсальний галицький алярм на всі випадки життя: чи то кицька м’ясо виїла, чи то війна почалась. Галицьке жіноцтво вживає йойкання замість моцних слів уживаних хлопами у подібних ситуаціях. І що «й-о-о-о-о-о-о-о-о-й» довший, то загрозливішою є небезпека…

Я не тривогу, я радість передаю так! Нарешті за улюблену справу можна взятись. Вечори довгі…  Ще все можна… Вишити жіночу вишиванку, чи потішити чоловіка свіжою вишитою сорочкою, чи дитині  сорочечку справити… Та чи готові ми до цього?

Час братися за вишиванку
Йооооооой! Свята скінчилися… Треба за вишаванку братися!

У чоловіках – не гроші приваблюють жінок, не раритетні автомобілі, не коштовності, не ресторани. Можу сказати більше… Зваблюють не могутність, багатство і елегантність. А те, що зробило чоловіка могутнім, багатим і елегантним. Це сила, якою наділений один і повністю позбавлений інший.

Те саме стосується і вишиванок. Не дорожнеча приваблює, не подіумний варіант,  не відомий бренд. Захоплює енергетична сила вишитої сорочки. Звісно, конвеєрні вишиванки машинного виробництва в цьому плані обділені. Мертва краса не потішить. Зрізані квіти, шуба зі шкірок норки…  Гарно, але сумно!  Тому обирайте життя. Прийшов час вишити жіночу вишиванку, чи чоловічу, чи  дитячу. Або всі разом узяті. І не бідкайтесь, що багато роботи, що всі хочуть вишиванку. Тіштесь, що є кому вишивати, є заради кого жити.

Народження моєї вишиванки.

Легко сказати, що не вмію вишивати. Чого нам тільки не доводилось робити. Пристрасне бажання вишити, вже саме по собі свідчить про наявність таланту. На сьогодні мережа переповнена інформацією про все. Запитайте у дядька Googlа.  І матимете цілий ряд статей, картинок і відео з детальним поясненням “Як вишити вишиванку”.  Врешті-решт, проводяться майстер-класи, курси різні.

Сидіти, і годинами вишивати – це, звичайно, не cвіже повітря, не пpавильнe харчування, не здоровий cон, але… Результат буде. Молекули емоцій Ваших увійдуть у кожен стібочок. Роками тішитимуть потім. У спадок залишаться дітям, онукам. Згадала про етногалерею “Спадок”, що у Тернополі. Кожна вишиванка,що є там – пречудова. А їх понад трьох сотень виставлено для огляду. Живі ще. Давні техніки і душа поєднані вміло.   Про них я  розповідала «Вишиванка – спадок роду».  Варта піти подивитись знову… Підзарядитись на молекулярному рівні, щоб знову вишити вишиванку.

Буковинські сорочки
Сорочки із етногалереї “Спадок”. Січень 2017.

Я зрозуміла, що всьому свій час. Вишивання сорочки – до цього треба дорости, дозріти і загорітися від іскри, яка жевріла десь глибоко всередині. Я тільки в 41  рік собі сорочку вишила. Таку,  яку захотіла. Чи хотіла скоріше? Так. Та якось не складалось. Незріла була, не готова. Не знала з чого почати. Але віднайшла свій шлях. Купила готову зшиту сорочку-заготовку під вишиванку. І ви тепер зможете такі «Сорочки заготовки для вишиванок» купити. Про них детальніше читайте на сторінці «Заготовки під вишиванку».  Розробила схему і взялась до роботи. Для початку – це ідеальне рішення.Як вишити жіночу вишиванку

Зваживши свої надбання і втрати, коли зважилась вишити жіночу вишиванку,  ділюсь своїми думками, які рояться в голові саме зараз:

  • Берись сорочку вишивати, коли починаєш довіряти своїй інтуїції. Тоді ти впевнено скажеш, що саме ця вишиванка, чи схема тобі подобається.  Без жодних пояснень.  Ти знатимеш, що це твоє, і все.
  • Ти готова до створення шедевру, якщо бачиш у когось посмішку, і вже знаєш, про що вона. З цієї маленької деталі тобі відомо, чим дихає твій співрозмовник. Так само ти знаєш, що сховано за стібочками та чудернацькими переплетеннями майбутнього виробу. Кинувши погляд, ти скажеш, чи зразки ці автентичні, чи просто копії скопійованого.
  • Ти дозріла, щоб носити вишиванку, якщо маєш свою правду, свої цінності. І хай тобі сотні раз вихваляють машинну вишивку, ти її не захочеш купити чи одягнути.
  • Перестань шукати абсолютну правду.  Приміряй все до себе.  Якщо не суперечить твоєму єству, то приймай. Так і сорочку,  шукай не ідеальну, а шукай свою.
  • Ти станеш володаркою вишиванки, якщо не соромишся перепитати, з’ясувати, якщо ти впевнена, що не все знаєш. Якщо ти хочеш пізнавати і вивчати далі,якщо відвідуєш майстер-класи, курси… чи «Школу Борщівської сорочки»… Тобі все вдасться!
  • Ти впораєшся з вишиванкою, якщо ти цінуєш свій час і даруєш  його лише вибраним людям.  Як і цінуєш свою працю. І складаєш їй відповідну вартість. Бо її оцінять лише люди знаючі.
  • Тобі під силу вишити сорочку, якщо ти легко відпускаєш не своє, бо знаєш, що поки воно з тобою, твоє не прийде,бо місце зайняте.  Так і у вишиванні, залишаєш одну техніку, переходиш до іншої. І вона вже стає твоєю.
 Майстер-клас Покусінських
Опановуємо нові техніки. Майстер-клас Покусінських у Борщеві. Вересень 2016.

Рано чи пізно,  приходить час, і ти розумієш все це. Тоді починаєш насолоджуватись і творити з душею, не відволікаючись. Ти не страждатимеш від того, що про тебе забули, що приділяють мало уваги. У тебе тепер є, чим зайняти себе. Тепер твої «кривдники» залишаться без уваги, бо тобі ніколи.

Вас можуть зацікавити такі статті:

Про життя дотепер я знаю все, чи… майже все, а ось, що буде далі… мені тільки належить дізнатися. Як будуть якісь новини – напишу! Якщо у Вас виникло бажання поділитись з  друзями моїми роздумами, тисніть кнопки, що розміщені нижче. Якщо у Вас є цікаві думки з цього приводу, пишіть коментарі.

 

Зберегти

Зберегти

Зберегти

Зберегти

Зберегти

Зберегти

Час братись за вишиванку обновлено: Лютий 11, 2017 автором: Лариса

One thought on “Час братись за вишиванку”

  1. Дуже гарна, щира і добра інформація, приємно було почитати, дякую.Я свою вишиванку вишила аж у 60.Довго виношувала ідею, шукала. Все, що траплялось було не цікавим.А потім взяла бабцін домотканний лляний обрус, якому вже, мабуть біля 100 років і витворила собі вишиванку з незвичним фасоном і взором, взятим зі старого бабціного рушника.І так як Ви пишете, вона мене гріла у Різдво,тішила і мені здавалось, що бабця і мама бачать мене і мою роботу і тішаться з того.Душу гріє й те, що це праця рук моїх предків, їх присутність у моєму житті…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *