Про вишиванку і про те, для чого потрібно зустрічатись

Вишиванки Роздольської Лариси

Вишиванка  не має рецепту… Кожен шукає її для себе з ароматом власних відчуттів …  Хіба потрібне якесь свято, щоб відчувати? Відчуття – це легке безумство, з грубим порушенням дурнуватих правил. Бо нам так подобається… Про вишиванку можна говорити багато. Скажу більше: про вишиванку можна і не говорити зовсім. Тепер спробую пояснити…
По-моєму, однією з неодмінних умов спілкування є можливість сидіти поруч. Просто сидіти і нічого не робити, нічого не говорити. Дивитися один на одного, або і не дивитися. Досить мовчки відчувати присутність один одного. Спілкування без таких відчуттів виглядає безглуздо. Так і з вишиванкою. Її достатньо одягнути, і відчути.  Відчуття у всіх будуть різними. Але вони обов’язково будуть!

Вищиванки Борщівські
Мої Соломія і Максим

Щоб були стосунки, має бути живе спілкування. Потрібно зустрічатись, а не сидіти в чаті…  Потрібно бачити один одного, торкатися, вдихати запах людини, а не висіти на телефоні, обговорюючи сторонніх людей і події кількарічної давності. Коли ви поряд, вам начхати на інших.
Бо у кожного з нас є такі слова, які треба виговорити обов’язково, в будь-який час дня і ночі, виговорити, щоб всередині перегоріло! От для чого треба зустрічатись…
Щось подібне відбувається, коли бачимо фотографії  вишиванок. Ми знаємо, що вони феноменальні. Це тільки розумом. Ми спантеличені…  Щоб відчути серцем, треба вживу побачити  і торкнутися. Шукайте таку змогу. Я вже розповідала про це на сторінці «Вишиванка – спадок роду».

З галереї Роксоляни Шимчук
Сорочки із Львівської етногалереї Роксоляни Шимчук

Вишиванки завжди надихають.  Мають щось у собі незбагненне. Інколи дивлюсь, ніби нічого особливого. А сорочка так і манить… А іноді, розшита і прибрана максимально, але ніби з бронзи, дорога і холодна…  Задумайтесь і прислухайтесь до себе. Пора прийшла вже і Вам за вишиванку братись.
Якщо ж вишиваночку собі самі справите, повірте, що позитивні емоції  вам гарантовані! Можливо, вам у пригоді стануть заготовки для вишиванок чоловічих і жіночих, які я пропоную. Придбати їх можете тут.

Інтернет -магазин заготовок для вишиванок

Повернусь до жіноцтва нашого. Без нас а ні туди, а ні сюди? Бо ж ми як мед! З одного боку – м’які та солодкі… А з іншого – як влип, то влип! Нам розуміння, уваги і підтримки треба…  І поговорити.

Про вишиванки, як і про стосунки можна говорити – не переговорити! Ось, наприклад:

  • Ти можеш бути в неї не першим, не останнім і не єдиним. Вона любила перед тим, як полюбила тебе. Але якщо вона любить тебе зараз, що ще не так? І з вишиванкою таке буває…  Ти вподобав саме її. Але до неї тобі подобалися десятки інших і після неї сподобаються ще якісь! Що не так?  Отака вона любов…
  • Вона не ідеальна, але ж ти теж, і ви обоє ніколи не будете ідеальними разом. Але якщо вона змушує тебе відчувати, тримайся за неї. Подібне спостерігаю, коли вишиванку стару розглядаю.  Вона далеко не ідеальна, але і я теж. Не хочу відпускати,  нам добре разом…
  •  Один одного ми вибираємо не випадково… Ми зустрічаємо тільки тих, хто вже існує в нашій підсвідомості. Отак і з вишиванкою.  Ми не одягнемо першу ліпшу!  У нас всередині є те сьоме чуття,  яке дасть вказівку чи пораду.
  • На жаль, пригнічені емоції не вмирають. Їх змусили замовкнути. І вони зсередини продовжують впливати на людину.  Таке ж можу сказати по вишиванку…  Впливає вона на мене, змінює,  перебудовує моє світобачення, навіть тоді,  коли не одягаю.
  • Знаєш, щоб отримувати і давати любов, тобі не потрібно бути довершеним. І… щоб вишити вишиванку, не потрібно бути вишивальницею мега класу.
  • Ти маєш право вирішувати, коли, де і з ким ти хочеш бути щасливим. Так і з вибором вишиванки. За тобою останнє слово. У тебе є право хотіти те, чого ти хочеш.
  • Ти маєш право говорити правду такою, як бачиш її ти. Ти можеш слухати, як інші сприймають світ, але тобі вирішувати – що є правда для тебе. Так, ти можеш бачити сотні вишиванок, але тобі вирішувати – котра вишиванка саме для тебе.

Заготовки вишиванок і схеми до них на http://www.megaoberig.com.ua

Коли я вишиваю, то практично весь час перебуваю в роздумах, це постійний діалог з собою. Про що тільки не переговорю з собою… А хочеться, щоб і співрозмовник був. Живий, реальний… Не чекайте свята, не шукайте приводу, зустрічайтеся і спілкуйтеся якомога частіше… Тоді нікому “не приступатиме” і  відчуватимете один одного. І буде у Вас все чудово, і житимете довго і щасливо.

Цікаве по темі:

Зберегти

Зберегти

Зберегти

Зберегти

Зберегти

Зберегти

Зберегти

Зберегти

Зберегти

Зберегти

Зберегти

Зберегти

Зберегти

Зберегти

Про вишиванку і про те, для чого потрібно зустрічатись обновлено: Лютий 16, 2017 автором: Лариса

4 thoughts on “Про вишиванку і про те, для чого потрібно зустрічатись”

  1. Шановна Ларисо! Вперше на Вашому сайті. Дякую долі, що знайшла Вас і знайшла у Вас СВОЮ вишиванку! Сайт дуже душевний!!! Обовязково замовлю заготовку та схему. Дякую, що Ви є!!!

    1. Щиро дякую. Приємно надихати і бути корисною. З сивої давнини дійшли вишиваночки до нас… Маю надію, що продовжать вишиті сорочки свій шлях і в майбутнє…

  2. З задоволенням прочитала, вражена і підтримую. Мене виховали в дусі комунізму і я ніколи не думала про це, але згодом, коли почала набирати поважний вік, задумалась… Я і вишивати почала будучи на пенсії, так склалось, але дуже задоволена, відволікає від думок і заспокоює, а ваші дописи, то бальзам.

    1. Дякую. Душа наша зазвичай просить того, що в голові просто не вкладається. То мусимо, або на папері викласти, або на полотні!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *