“Хухати на долоньки” – звучить якось дивно, але як тепло! Нещодавно моя донечка зайшла до мене у кімнату, а було холодно. Взяла мої руки і почала хухати на долоньки. Передати, що я відчула – неможливо. Тепло, яке огорнуло мене всю з голови до ніг! Такі прості речі роблять нас щасливими.
Щось подібне відчула, коли вишиванку одягла цьогоріч до святої вечері. Якесь дивне відчуття було… Тепло і затишно! Мороз лютував, а мені на душі так любо було. Зігріває вишита сорочка! Вишиваючи, я виконувала певну роботу, вколюючи і виколюючи голку. Я затрачала власну енергію… Не пропала вона – перетворилась у внутрішню енергію сорочки. Уроки фізики в шкільній програмі таки потрібні. Бо не змогла б я пояснити, чому вишита сорочка у Різдво гріє… Вісімдесят сім з половиною тисяч хрестиків… Заряд сорочки досить великий.
Кожен з нас піклується про особисту гігієну. Як то є добре, після виснажливої праці, прийняти душ. З проточною водою не тільки бруд, а й втома забираються геть. Тіло наше стає чистим, а дух – бадьорим. Те, що гнітило, стає несуттєвим, покидає нас.
Щось подібне відбувається, коли вишиванку одягаю. Але не тіло чистим стає, а душа моя. Тривоги, сумніви покидають, коли гігієною свого світу внутрішнього починаю займатись. Викидаю дурне і дріб’язкове. Від непотрібних речей треба звільнятись. Відпускаю тих, хто біль спричинює. Перестастаю шкодувати за втраченим. Бо знаю, що у вичищеній коморі душі тепер стало багато вільного місця, куди зможу складати скарби, що траплятимуться на моїй дорозі.
Уявіть ситуацію. Перед Вами – немовля, голеньке, ледь прикрите пеленкою. Ви мимоволі обов’язково посміхнетесь. Це щира посмішка. У Вас і очі заіскряться. Його беззахисність вражає. Ми бачимо народження нового життя. Перед нами початок чогось нового. Ми радіємо з цього. Посміхаючись, ми наче душу відмикаємо, ідемо на контакт.
Щось схоже відбувається у період Різдва, коли очікуєм народження сина Божого, коли покладаємо надію що все тепер буде добре, бо недоброго було вже достатньо. І одягаємо вишиванку, і посмішка з’являється, і віра. Беззахисні ми, але прикрите тіло сорочкою вишитою. Відкриті душі наші і очі сповнені надії.
А скільки позитиву у наших діях і вчинках, коли ми у вишиванках. Це все, той заряд позитивний, що є у вишитій сорочці. Не вишиваю я, коли засмучена, чи коли гнітить щось. Отже, негативно заряджених частинок у моїх вишиванках не може бути. А позитивні емоції народжуються самі собою. І ці посмішки обов’язково щирі. І стає від них тепліше.
Все вищесказане стосується вишиванок, а не одягу, який декоровано вишивкою! Мертві базарні сорочки підійдуть для подіуму. Для життя нам потрібна не модельна зовнішність, а людина з душею. Так і з вишиванками! Вишита сорочка має мати свій потенціал, свою енергію. Вона має бути живою і легко вписуватись у життя, що нас оточує. Душу вкладаю у вишивку – це точно… бо люблю людей, яким вишиваю! Тому всім раджу… вишивайте самі, або людей хороших просіть… Енергетика такої сорочки буде дуже сильна… а у продажу – це мертві сорочки, хоч і дуже гарні! Вибір за Вами!
Вишиванки, котрі перед Вами, вишивала я сама. Повірте, зовсім нескладно! Якщо Ви вишивали картини, скатертини, серветки, то і з вишиванкою впораєтеся. Купила сорочку – заготовку чисту, без нанесеного малюнка, із витканиними місцями під вишивку. Творіть шедеври самі, а не йдіть за шаблонами. Детальніше з моделями заготовок під вишиті сорочки можете познайомитися у статті “Заготовка під вишиванку” і, якщо захочете, можете відразу придбати їх на сторінках “Заготовки вишиванок чоловічих” і “Заготовки вишиванок жіночих”. . Схеми для вишивання беріть довільні. До своїх вишиванок схеми я розробила за давніми візерунками, що знайшла в мережі . Вони у розділі “Схеми вишиванок”.
Вас можуть зацікавити такі статті:
- Борщівська чоловіча сорочка – фото 17 борщівських чоловічих вишиванок
- Борщівська жіноча сорочка – фото 47 борщівських жіночих вишиванок
- Про 8 березня
- У піст головне не їсти один одного
- Про вишиванку і про те, для чого потрібно зустрічатись
- Час братись за вишиванку
- Вишиті сорочки і на Різдво гріють
- Вишиванка – спадок роду
- Вишиванка – спадок нації
- Вишиванка – оберіг своїми руками
Найбільше сподобалось про енергетику. Чистісінька правда. Моя родина теж носить одяг, вишитий власноруч. А про весільне вбрання чи на хрестини, щось сокровенне – то й поготів. Дякую за таку чудову натхненну оповідь))))
Це правильно,що не взнавши душі ,не можна полюбити,але …дивлячись на ваші сімейні фото…віриться,що є любов і щирість в вашій родині.
Дуже дружня атмосфера панує у вашій родині. А різноманіття вишиванок не залишить байдужим нікого, я так вважаю. Барви і різномаіття кольорів зачаровують. Я прихильниця етнічного стилю у гардеробі не тільки у святкові дні, а і в буденні.